Американський тенісист Тейлор Фрітц поділився своїми емоціями після перемоги своєї збірної у фіналі командного турніру United Cup
– Тейлор, ви вдруге виграли United Cup. Що було ключовим на тай-брейку проти Гуркача? У вас завжди такі близькі за рахунком матчі.
– Ключовим моментом було спробувати подекуди зав’язувати боротьбу на його подачі, заробити якомога більше очок, спробувати заробити легкі очки на своїй подачі, що мені не дуже вдалося на тай-брейку. Але я зміг вистояти, коли подавав другим м’ячем. Важливо було просто змусити його саме здолати мене [брати очки в боротьбі] в більшості моментів.
– За 10-бальною шкалою, де б ви сказали, де перебуває рівень вашого тенісу, і що, на вашу думку, вам потрібно поліпшити перед початком австралійського “мейджора”?.
– Я б сказав, що я десь на рівні 7, я думаю. Я думаю, що подаю дуже, дуже добре. Я дуже задоволений тим, як я подаю. Тож я б сказав, що подача – це 9-9,5. Але в іншій частині гри, я думаю, можна трохи поліпшити. Сьогодні, я думаю, я рухався найкраще за весь тиждень, тож я думаю, що це поліпшення. Зазвичай, чим більше я граю, тим краще я починаю рухатися. Але так, я думаю, що в грі на основних ударах, на прийомі… Є деякі речі, які я міг би зробити трохи краще, але я дійсно задоволений тим, як я подаю.
+– Тейлор, ти також завжди чіпляєшся в таких битвах. Мені цікаво, наскільки ви цінуєте всю цю тему про лопату і копання [методичну боротьбу]?
– Я обожнюю це, чесно кажучи. Це все, про що ми з Томмі Полом говорили один одному під час Олімпіади. Це було нашим святкуванням на Олімпіаді, коли ми вигравали ті парні матчі. Але так, я дуже ціную, що Коко такий боєць. Вона так добре грала весь тиждень і так наполегливо боролася у всіх матчах. Я дуже поважаю її за це.
– Ви єдина команда, яка виставила двох гравців із топ-5 в одиночному розряді на змаганнях. Як це впливало на нас, коли ви знали, що у вас є така сильна напарниця?.
– Це було здорово. Майже в кожній матчевій зустрічі, крім першої, саме Коко грала стартовий матч. Тому це вона завжди виводила мене вперед 1:0. Це дуже тиснуло на мене, бо я не хотів бути тим, хто проґавить перемогу для команди, бо вона вже виграла (усміхається). Так, це дивовижно. Вона постійно ставила нас у виграшну позицію, коли я можу вийти і знати, що якщо я подбаю про все, то нам не потрібно відкладати справу на мікст, у якому, чесно кажучи, може статися все, що завгодно. Ніхто з нас не грає багато матчів у міксті. Але ми почувалися дуже впевнено і нам довелося зіграти один вирішальний матч проти Канади, який, очевидно, був дуже важливим.
