Сербський тенісист Новак Джокович поділився емоціями після переможного фіналу проти Карлоса Алькараса на Олімпійських іграх.
“Ми грали два сети майже три години. Неймовірна битва і боротьба, – сказав Джокович у коментарі Eurosport, – Тільки коли останній удар пройшов повз нього, це був єдиний момент, коли я подумав, що можу виграти матч. Тобто я вірив, що можу виграти, але тільки тоді відчув це насправді.
У мене були шанси, у нього теж були шанси. Було справедливо завершити обидва сети на тай-брейках. У нас обох були шанси зробити брейк, але коли це було важливо, ми обидва потужно грали і подавали. Алькарас продовжував боротися, він продовжував вимагати від мене показувати мій найкращий теніс. Я поставив на кін своє серце, свою душу, своє тіло, свою сім’ю, все. Виграти олімпійське золото в 37 років – це те, що я нарешті зробив. 
Найбільше я пишаюся своєю країною. Це гордість виступати за Сербію. Я знаю, що Карлос і Рафа люблять грати за Іспанію, Енді любить грати за Британію, Роджер – за Швейцарію, Алекс – за Німеччину в Токіо… Ви всі бачили їхню реакцію, коли вони перемагали. Це щось особливе. Для мене це вже п’ята Олімпіада. Три з чотирьох я грав у півфіналах, і жодного разу чомусь не міг подолати цей бар’єр. Коли я вийшов на корт у півфіналі проти Музетті, я подумав і сказав собі: “Давай подолаємо це”.
Тому на початку сьогоднішнього матчу я вже не так сильно нервував, адже я вже завоював медаль. Але, звісно, я йшов за золотом. На корті була напружена боротьба, і я хотіла викластися на повну. Думаю, те, що я зміг пройти у фінал, уже допомогло.
Я вже повністю склав цей пазл тенісу? Я не знаю. Мене переповнюють ті емоції, які я відчуваю зараз. Відчуваю різні емоції. Занадто гордий. Занадто щасливий. Я радію тому, що вперше в кар’єрі виграв золото для своєї країни і це, мабуть, найбільший успіх у моїй кар’єрі. Я виграв, напевно, все, що можна виграти в моїй індивідуальній кар’єрі. Виграти Кубок Девіса і особливо золоту медаль у віці 37 років для Сербії – це безпрецедентний випадок. Я тільки починаю святкувати. Не можу дочекатися того, що станеться в наступні 48 годин”.
+
