Вікторія Азаренко: “Якщо я чимось можу допомогти людям, я не граю в політичні ігри, я не граю в медіа ігри – я дуже прямолінійна людина”

Вікторія Азаренко відповіла на запитання журналістів після перемоги у матчі з Мартою Костюк у другому колі Відкритого чемпіонату США

– Думаю, це був досить якісний матч. Відчувалось, що я стартувала дуже добре. Я відчувала, що контролювала весь поєдинок. Наприкінці, мені здалося, я відчула себе трохи затиснутою. Вона потужно відіграла кілька важливих розіграшів, трохи поміняла гру із цими високими м’ячами. Я точно могла адаптуватися трохи краще. У той момент я відчула, що все ще граю досить якісно. Я дуже щаслива, що наприкінці відіграла сильно.

– Як ви себе відчули, коли зрозуміли, що вона не тиснутиме вам руку? Ви цього чекали чи ви були здивовані?
– Що ж, я не була здивована. Я не вважаю, що робити з цього гучну справу це важливо. Я завжди тисну руку своїм суперницям. Така сама ситуація була з Ястремською у Вашингтоні. Що є то є. Я просто рухаюся далі. Я не можу нікого змусити тиснути мені руку. Це їхнє рішення. Як я через це почувалася? Це не найважливіше у світі зараз.

– Марта, схоже, була безперечно засмучена, що за останні пару місяців ви з нею не зв’язалися. Це щось, що ви хотіли б зробити і, можливо, чому ви цього не зробили?
– Я пропонувала багато через WTA, тому що я вважаю, що є деяка делікатність [ситуації]. Мені сказали, що час невдалий. У мене й ніколи не було близьких стосунків із Мартою. Я знаю, хто вона така, але я ніколи з нею не тренувалася. Я ніколи з нею не спілкувалася. У березні, коли все сталося, я вийшла на зв’язок із усіма гравцями, яких я знала особисто, з якими у мене досі гарні стосунки, я зараз говорю про українських гравців, звичайно ж, і ви знаєте, я не відчуваю, що змушувати розмовляти себе з кимось, хто, можливо, не хоче зі мною розмовляти з різних причин, це правильний підхід. Але я пропонувала.

Я відчуваю, що з самого початку я мала дуже чіткий меседж, що я тут, щоб спробувати допомогти, що я вже багато разів робила раніше. Можливо, не те що люди бачать. І це не те, заради чого я це роблю. Я роблю це для людей, які потребують допомоги, юніорів, які потребують одягу, інших людей, яким потрібні гроші, або інших людей, яким потрібно було допомогти з переїздами чи щось ще. Це те, що важливо для мене – допомагати людям, які цього потребують.

Якщо Марта хоче зі мною поговорити, ось як учора: вона мені написала – я відповіла їй. Я відкрита вислухати людину будь-коли, спробувати зрозуміти, виявити співчуття. Я вірю, що емпатія в такий момент – це дуже важливо, що, знову ж таки, було моїм чітким посилом із самого початку. На тому й стою, тому що те, що зараз відбувається у світі – це дуже складно, але ми не повинні забувати, що всі ми люди і маємо ставитися одне до одного саме так.

– Щодо повідомлення, яке вона надіслала вам учора, вона сказала, що хотіла попередити про рукостискання. Вона хотіла пояснити, чому так вирішила. Мені просто цікаво, вона також говорила про вашу роль у Раді гравців, що також частково є причиною того, чому вона висловилася минулого тижня, і що, на її думку, ви маєте більш відкрито говорити про це питання. Хотілося б почути вашу реакцію на це.
– Моя роль у Раді гравців, я думаю, мені не хочеться говорити від себе, але ви можете запитати кожного члена Ради та кожного члена WTA, хто бачить мене в цій ролі, які речі я відстоюю і що я роблю для гравців.

Тож в мене немає потреби сидіти тут і плескати себе по плечу. Я дуже чітко знаю, що роблю. Я не вважаю, за всієї поваги до неї, я не думаю, що в неї є хоч якесь поняття, що я роблю в Раді гравців, бо її там немає.

Тому, якщо хтось, як я сказала, якщо хтось хоче зі мною поговорити, я завжди доступна для гравців. Тому що це частина моєї роботи, Рада гравців, слухати гравців, їхню реакцію, і Марта не виняток. Як на мене, я дивлюся на неї як тенісистка, як колега. Я знаю, що вона проходить через багато складних ситуацій. З цим непросто впоратись. Знаєте, з мого боку, мені хотілося б, щоб у неї був хтось, хто б провів її через цей важкий час трохи краще. Таким чином, щоб, розумієте, було більше співчуття з боку інших. На мій погляд, коли ти намагаєшся, не знаю, показати реакцію, це не завжди добре сприймається іншими.

Тож я завжди відкрита вислухати. Я не можу змусити людей робити щось, чого вони не хочуть робити. Але в будь-який час, вона має мій номер, як ви знаєте, вона писала мені повідомлення. Якщо я чимось можу допомогти людям, я не граю у політичні ігри, я не граю у медіа ігри, я тут не для цього. Я дуже прямолінійна людина. Тобто ви знаєте мене багато років. Я не ходжу навкруги. Я одразу йду до людини. Твіттер – це не місце для дискусій. Місце для дискусій – це віч-на-віч, ті, хто знає мене поза кортом, вони розуміють, про що я. Я говорю з людьми, ні через телефон, ні через повідомлення, а віч-на-віч. Якщо потрібно про це сказати у пресі, то я дуже відкрита зробити все, що потрібно. Тому що, я думаю, як я вже говорила, у подібні моменти важливо залишатися людиною і співпереживати іншим. Через що люди проходять, ти ніколи не знаєш, іноді ти цього не бачиш.

– Перед турніром, очевидно, ви хотіли взяти участь у виставковому матчі “Теніс грає для миру”, але цього не сталося. Можете розповісти нам, які події відбувалися. Як так склалось для вас?
– Це довга історія, але до мене звернулися з USTA, мене запитали, чи хотіли б я взяти участь. Тут не було жодних сумнівів. Тобто чому мені не хотіти взяти участь у гуманітарній допомозі людям, які зараз справді страждають. Тут і думати нема про що.

Я подумала, коли люди говорять… ті питання, які були раніше, мовляв, ти не робиш достатньо, ти не говориш достатньо чи… Я подумала, що це буде такий жест, який по-справжньому покаже мою відданість (мої прагнення). Я не впевнена, чому це не було так сприйнято. Я не хочу засуджувати це, але так сталося.

Я зробила кроки, щоб допомогти, щоб вислухати, а якщо це не сприймається, знову ж таки, все просто, я не можу змушувати. Я не буду йти і говорити, мовляв, як ти смієш, це не моє місце, моє місце – бути там і запропонувати свою допомогу. От і все.

Я думала, що це була чудова ідея провести такий захід. Вийшло так, що це був чудовий захід, зібрали багато грошей для відмінної мети. От і все. А чи була я там чи ні? Найважливіше – це була мета допомогти людям. Ось як я це сприймаю. Чи можу я перевести цю тему на свою адресу, це вже інша справа, і я не хочу нічого переводити на свою адресу, тому що я сподіваюся, я не виглядаю для людей як егоцентристка. Якщо так було корисніше для людей, тоді нехай. Все просто.

>>> Марта Костюк: “WTA дуже сильно захищає російських та білоруських спортсменів, але у них український прапор, як можемо бачити, – це тригерна точка”

– Так які уроки ви зробили для себе з цього заходу минулого тижня і з сьогоднішнього дня, щоб зрозуміти, що ви можете зробити, що ви хочете зробити, що має робити WTA у цій ситуації далі з приводу цих гравців, які, як ви сказали, дійсно страждають?
– Що ж, я думаю, що вже багато зроблено і про це, можливо, не кажуть достатньо.

На мій погляд, я бачу різні речі на публіці і коли навколо є камери, і потім зовсім інша історія, коли камер немає навколо і які розмови йдуть віч-на-віч, про що говорять в особистій розмові.

Це щось, що мені інколи важко зрозуміти. Але знову ж таки, не мені це засуджувати. Що я можу зробити, то це запропонувати свою допомогу, а далі я вже не знаю, що ще я можу зробити. Сподіваюся, ми зможемо знайти якісь рішення, що ми відкриті вислухати варіанти того, яка допомога має бути надана. Але, як я вже сказала, я не збираюся грати в ці медіа-ігри і я не гратиму ні в які політичні ігри. Просто я не така людина, ніколи цього не робила раніше у своєму житті і не збираюся робити в майбутньому.

? Читайте новини БТУ в соцмережах: Facebook ◦ Telegram ◦ Instagram ◦ YouTube ◦ Twitter ◦ Viber