Батько Марти Костюк: “Упевнений в одному: вона дівчинка талановита і в житті не пропаде”

Олег Костюк розповів про дитинство дочки, як вона починала свій шлях в тенісі, а також про її життя поза кортом

Після виступу 15-річної українки на Australian Open “Факти” поспілкувалися з татом юної тенісистки Олегом Костюком.

– Олеже, зізнайтеся, очікували такого успіху в Мельбурні?
– Чесно кажучи, ні. Припускали, що Марта може спробувати пройти кваліфікацію, але щоб вийти до третього кола, та ще обігравши тенісистку з топ-30… Це стало приємним сюрпризом.

– Марта, до слова, нетривіально прокоментувала програш Еліні Світоліній, заявивши, що отримала від своєї співвітчизниці безкоштовний майстер-клас, за який іншим довелося б викласти чималу суму.
– Дочка – дуже освічена і начитана дівчинка. У дитинстві вона була оточена любов’ю батьків, бабусь, які багато з нею займалися, постійно читали їй книги. Марта, до речі, вперше “вийшла” на корт в … утробі матері: Талина була вагітна, але продовжувала тренувати. Коли дружина виношувала Марту, ми включали вечорами класичну музику і читали майбутньому малятку “Маленького принца”… До речі, сама Марта почала читати з трьох років і до сих пір із задоволенням поглинає книги.

Вона дуже розвинена дівчинка. До дев’ятого класу вчилась у звичайній школі і отримувала найвищі оцінки – 10, 11, 12 балів. До речі, дочці вдалося за рік закінчити відразу два класи: після першої чверті третього класу її за порадою класного керівника відразу перевели в четвертий. Останні три роки Марта вчиться екстерном. Приїжджає до Києва, здає заліки.

– Професійну тенісистку ви спочатку “ліпили” з старшої дочки Марії.
– У неї, за великим рахунком, не було вибору, оскільки батьки пов’язані з цим видом спорту. “Познущалися” ми над нею пристойно. Хотіли як краще, але дійшло до того, що в один прекрасний момент Марія відмовилася продовжувати заняття тенісом. Сказала, що не хоче через спорт сваритися з батьками. При цьому майстром спорту і чемпіоном України вона все ж стати встигла.

Хоча зараз, навчаючись завдяки спортивній стипендії в одному з університетів США, Марія виступає за місцеву студентську команду. Приїжджаючи додому, завжди просить маму її потренувати.

– Марта ж, наскільки я знаю, в дитинстві займалася не тільки тенісом.
– Ще акробатикою. Цей вид спорту дав дочці багато: координацію, силу. У неї прес був, як у Олександра Усика, – весь живіт в кубиках. Дочку тренувала Олена Володимирівна Кохановська. Марта спочатку вередувала, скаржилася на недоїдання, постійні зважування (вона виступала “верхньою” в парних змаганнях, і кожен зайвий кілограм надмірно навантажував “нижнього” партнера), але наставнику вдалося привчити її до дисципліни. Крім того, дочці пішла на користь і та обставину, що вже з шести років вона їздила на збори, вчилася бути самостійною.

На жаль, коли Марті виповнилося десять років, від акробатики довелося відмовитися. Поєднувати заняття двома видами спорту стало складно, і ми вирішили зосередитися на тенісі.

– Але майстром спорту з акробатики березня всі ж встигла стати?
– Дочка виконала всі необхідні нормативи, але, оскільки звання присвоюється з 13 років, а Марті було десять, вона його не отримала.

– У вашої дочки не найпоширеніше ім’я.
– У 2002 році, коли вона народилася, на кортах блищали Мартіна Хінгіс таі Мартіна Навратілова. Ми подумали, чому б не назвати нашу дівчинку Мартою.

– Молодша дочка семирічна Зоряна теж піде по стопах мами і Марти?
– Ні, тенісом вона займатися не хоче. Їй більше подобається танцювати і малювати (посміхається).

– Не секрет, що теніс не найдешевший вид спорту, а виховання спортсмена-професіонала вимагає чималих вкладень.
– Ми змогли заощадити на початковому етапі. На тренера витрачатися не довелося, адже Марту тренувала мама (посміхається). Я працював на заводі імені Антонова і домовлявся про корти на “Антеї”.

А коли Марта підросла і стала їздити на турніри, нам допоміг один чоловік, який тренувався у дружини. Зігравши кілька разів з дочкою, він зумів розгледіти в ній потенціал і погодився виступити її меценатом.

Викручувалися як могли: на багато чому економили, заздалегідь прокладали маршрути, пересувалися по країнам автомобілем. Перші три роки активних виступів Марти нам обійшлися приблизно в 25 тисяч доларів. До слова, щоб перший раз поїхати в Америку на юнацький турнір Orange Bowl, ми збирали гроші по всьому світу. І багато людей нам допомогли, за що ми їм безмежно вдячні.

Потім Марту примітив тренер Серени Вільямс Патрік Муратоглу і видав їй сертифікат на безкоштовне тижневе тренування в його клубі у Франції. Там ми зустрілися з Сергієм Бубкою-молодшим, який також професійно грав у теніс. Він познайомив нас з хорватом Іваном Любічичем (колишня третя ракетка світу і чинний тренер прославленого Роджера Федерера. – Авт.), Який взяв дочку під свою опіку, ставши її менеджером. Тепер Марта постійно знаходиться в Хорватії.

– З легендарним швейцарцем Роджером Федерером Марта познайомилася в минулому році?
– Так, на Відкритому чемпіонаті Австралії. Дочка любить розповідати історію, як Федерер з Любічичем замість того, щоб тренуватися, дивилися її фінальний матч на цьому турнірі. Зараз вони з Роджером регулярно спілкуються.

– А як же дитяча мрія Марти вийти заміж за конкурента Федерера Новака Джоковича?
– Була справа. Серб подобався дочці своєю безпосередністю, веселою вдачею і почуттям гумору (Джокович смішно пародіював своїх колег по цеху. – Авт.). Вони, до речі, познайомилися в минулому році на “Ролан Гарросі”. Поспілкувалися, сфотографувалися, причому не тільки Марта, а й молодша Зоряна.

– Як у Марти зараз йдуть справи на особистому фронті? Залицяльники не докучають?
– Шанувальників – хоч відбавляй. Коли Марта була маленькою, то дуже переживала, що її старша сестра Марія вже спілкувалася з хлопцями, а вона – ні. Їй здавалося, що вона хлопчикам нецікава. Доводилося заспокоювати: “Донечко, сонечко, на все свій час. Ще втомишся від них відбиватися”.

– У 2016 році великий резонанс викликав виступ Марти у Верховній Раді, під час якого вона підняла питання фінансування спорту в Україні…
– Насправді все вийшло випадково. Ідея належала олімпійському призеру з плавання і на той момент народному депутату Денису Силантьєву.

– Як відреагували народні обранці на виступ Марти?
– Підходили, співчували, підтримували. “Дівчинко, не переживай, ми зберемо тобі по 100 доларів хоча б на одну поїздку на турнір”. До цього дня скидаються (посміхається).

– Дочці досвід виступу у Верховній Раді припав до душі?
– Звичайно, вона взагалі любить бути в центрі уваги. У тенісі для неї немає більшого щастя, ніж виступати на центральному корті в найкращий час. Тоді вона розквітає.

До слова, була ще одна незвичайна історія з можновладцями. У 2005 році ми пішли на Великдень в один з храмів Києва. Туди ж приїхав і Віктор Ющенко, в той час президент країни. Відстоявши службу, він попрямував до виходу з церкви, але раптом зупинився біля нас (трирічна Марта сиділа у мене на плечах) і… благословив дочку.

– Кажуть, на одному з дитячих турнірів Марта не могла стримати сліз після однієї з помилок у грі. І так, зі сльозами на очах, все ж довела той матч до перемоги.
– Це взагалі раніше була її “фішка”. Коли Марта була молодшою, на турніри замість мами часто їздив я. І мені не раз доводилося заспокоювати доньку. Мовляв, Марта, не треба так переживати, будь спокійніше. На що вона мені завжди відповідала: “Тату, ти не розумієш, я так розслабляюся”.

Раніше вона була надто емоційною. Могла, наприклад, розбити ракетку. Пам’ятаю, в 2014-му дочка підписала перший контракт з фірмою-виробником, за яким отримала чотири ракетки. Не минуло й півроку, як не залишилося жодної цілої…

– І скільки ж коштує професійна ракетка, якою грають, наприклад, на Відкритому чемпіонаті Австралії?
– По-різному, але не менше 500 доларів. Правда, Марта за них уже не платить – їх постачає технічний спонсор.

– У рекламних кампаніях дочку брати участь не запрошують?
– Поки що ні, але впевнений, що з її зовнішністю, харизмою і фотогенічністю такі запрошення не за горами.

– В одному з інтерв’ю Марта розповіла, що не збирається зациклюватися на тенісі…
– Це правда. У неї багато інтересів поза спортом. Вона захоплюється мистецтвом, обожнює театр, цікавиться модельним бізнесом, в курсі всіх новинок моди. Також Марта брала уроки ораторської майстерності.

– Ваша донька чимало поїздила по світу. Які країни їй найбільше сподобалися?
– Поки особливих переваг немає. Вона, як і більшість спортсменів, бачить закордон в основному з вікон готелів. Правда, в цьому році в Австралії їй пощастило: дочку взяли під опіку представники місцевої української діаспори і показали їй пам’ятки, звозили до океану, на ферми з вирощування страусів і кенгуру.

– Крім тенісу, іншими видами спорту Марта цікавиться?
– По телевізору точно не дивиться. Вільний час вона вважає за краще проводити по-іншому. Зокрема, приїжджаючи до Києва, зустрічається зі своїм кращим другом Олегом (вони знайомі з дев’яти років). Ходить з ним в кіно, на каток. Ще дуже любить співати. Вони зі старшою сестрою Марією обожнюють ходити в караоке.

– Ваша дочка – гурман?
– Поїсти вона не проти. При цьому дуже любить японську кухню.

– А сама готує?
– Вона любить пекти тістечка, тортики.

– Успішні виступи на дорослих турнірах принесуть Марті серйозні призові…
– Ми намагаємося трошки обмежувати дочку в бажаннях. Особливо мама – вона у нас в цих справах жорстка. Пояснюємо, що в першу чергу треба розрахуватися з усіма боргами, взятими раніше на розкрутку, частину відкласти на подальшу освіту.

– З місцем навчання дочка вже визначилася?
– Так. Закінчить в цьому році школу і буде вступати до Національного університету фізичного виховання і спорту України.

– Марта не замислювалася, чим займатиметься після закінчення спортивної кар’єри?
– Поки є здоров’я і можливості, буде займатися тенісом. А потім – як Бог дасть. Упевнений в одному: вона дівчинка талановита і в житті не пропаде. Як каже наша мама, далі ніж на два місяці планів будувати не варто…