Американський тенісист Томмі Пол прокоментував свою поразку від першої ракетки світу іспанця Карлоса Алькараса в матчі четвертого кола Відкритого чемпіонату Австралії
– Томмі, здавалося, що протягом більшої частини матчу ви були дуже близько до нього. У минулих зустрічах – наприклад, на Вімблдоні – ви говорили, що рахунок був дуже близьким, і ви навіть брали сет, але водночас відчували, що не можете “дихати”, що все відбувається занадто швидко. Як зараз грати проти Карлоса, зважаючи на ваш стан і порівняно з попередніми версіями його гри та вашою власною?.
– Так, цього разу в мене точно немає виправдань (усміхається). Він повністю мене переграв. Якщо намагатися описати це відчуття – він ніби тебе “душить”. Він змушує відчувати, що в тебе немає часу. Він тебе постійно квапить.
Сьогодні він дуже рано побачив, що я жахливо бив справа, і одразу це використав. Він намагався втягнути мене в розіграші форхенд на форхенд і робив це набагато краще, ніж я. Саме так це і відчувалося. У нього виходили всі ігрові патерни, які він хотів, а мені було дуже складно нав’язати ті схеми, які були потрібні мені.
– Невелике уточнення. Він постійно щось змінює у своїй подачі. На US Open він подавав просто фантастично. Як його подача відчувалася сьогодні?
– Чесно кажучи, я особливо не зациклювався на його подачі. Не можу сказати, що вона відчувалася якось інакше порівняно з нашою попередньою зустріччю. Минулого разу ми грали, здається, на Ролан Гаррос і тоді він мене просто знищив.
– Рахунок видається доволі близьким, але з ваших слів створюється відчуття, що ви не відчували, що були так уже й близькі до нього. І друге запитання: де б ви поставили кар’єрний Grand Slam в ієрархії найвеличніших досягнень?
– Думаю, якщо не брати до уваги рекорд за кількістю титулів Grand Slam, то кар’єрний Grand Slam – це, мабуть, найкрутіша річ, яку можна зробити. Виграти всі чотири турніри – це щось неймовірне. Якщо йому вдасться це зробити, тим більше в такому віці, це буде просто приголомшливо.
Що стосується матчу, мені здається, я почав його краще, ніж він. Але за рахунку 4:3 у першому сеті, коли він зробив брейк, я не подав жодної першої подачі. Я відчув, що в ключові моменти, коли мені потрібні були перші подачі, я їх просто не знаходив. З цього моменту він узяв матч під контроль. Так, у мене були шанси якось увійти в гру, набрати хід, але після першого сету я вже не бачив їх так багато, а він дуже швидко збільшив розрив.
– Як би ви оцінили цей перший австралійський відрізок сезону? Чи є у вас цілі – за рейтингом, за титулами – перед поверненням до США?.
– Так, звісно, я хочу повернутися в топ-10 – це те місце, де, як мені здається, я маю бути. Мені належить виконати певну роботу, тому що я трохи опустився в рейтингу.
Загалом я їду з Австралії задоволеним тим, у якому стані перебуває моє тіло і моя гра, враховуючи, що я досить довго не грав. Мені вдалося досить швидко повернутися в змагальний ритм, тож загалом я задоволений.
